- озимий
- —————————————————————————————ози́мийприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
озимий — а, е. 1) Якого сіють восени і збирають наступного року; який потребує для нормального перебігу початкових стадій розвитку осіннього проростання і зимівлі під снігом. Озимий ячмінь. Озиме жито. Озимі культури. || Який проріс восени і зимуватиме… … Український тлумачний словник
озимий — [ози/мией] м. (на) мому/ м ім, мн. м і … Орфоепічний словник української мови
назимий — а, е, діал. Озимий … Український тлумачний словник
озимина — и/, ж. Сходи або посіви озимих культур. || Озимий хліб … Український тлумачний словник
озимній — я, є, зах. Озимий … Український тлумачний словник
озимовий — а, е, рідко. Те саме, що озимий … Український тлумачний словник
околот — який небудь озимий чи ярий хліб, злегка обмолочений для годівлі худоби … Зведений словник застарілих та маловживаних слів